Чавун

 Чавуни (як зрозуміло з назви їх є багато) схожі за хімічним складом до сталей (котрих теж є багато видів).

 

│Чавуни – це суміші заліза і вуглецю, в розрахунку, що вуглецю є більше ніж 2% за масою. Вуглець додається  у вигляді цементиту або графіту.

 

Цей сплав використовувався ще у 5 ст. до н. е. у Китаї, а згодом і у Європі.

Виробництво чавуну стало можливим завдяки будівництву доменних печей – основним виходом яких є рідкий чавун.

Властивості чавуну

-         твердість;

-         крихкість;

-         висока питома вага;

-         добре утримує тепло.

[caption id="attachment_607" align="alignright" width="450"] Мартенівська піч[/caption]

                      Види чавунів

-         білі;

-         ливарні;

-         переробні;

-         машинобудівні;

-         з пластинчастим графітом;

-         з кулястим графітом;

-         з вермикулярним графітом;

-         ковкі;

-         жароміцні.

Застосування чавунів

-          машинобудівництво (махові колеса, шківи, плити, станини та столи верстатів, корпуси електродвигунів) – чавуни з пластинчастин графітом;

  

 

-          блок-картери, головки циліндрів, шатуни, поршні, поршневі кільця в автомобілебудуванні; супорти, шпинделі, зубчасті колеса у верстатобудуванні; плити гідравлічних пресів, напрямні та плунжери ливарних машин, напірних труб для води, нафти, агресивних рідинних та газових середовищ – чавуни з кулястим графітом.