Бронза
Бронза являє собою сукупність металів та неметалів з міддю.
│Бронза (типова) – це суміш міді, олова і фосфору в розрахунку Cu – 94.65%, Sn – 5% , Р - 0.35% за співвідношенням. Олово може входити до складу бронзи у кількості – від 1,25% до 10%.
Історія відкриття бронзи сягає ще часів до н.е..
Перші згадки про бронзу ділять на два відмінні географічно-вікові періоди:
- IV ст. до н.е. – Мала Азія та весь Кавказ;
- II ст. н.е. – Китай.
│Найпоширеніший склад давньої бронзи – сплав міді та арсену.
Виготовляти бронзу стали з метою укріплення міді – цей метал був надто м’яким і не годився для знарядь праці. У пошуках міцніших мідних руд стали видобувати породи Ar, Sn, Sb та Ag.
│Температура плавлення різних видів бронзи коливається від 950 до 1200◦С.
Кінець V ст. до н.е. став початком добування бронзи, схожої на сучасну. У Північному Кавказі налагодили добування руд Стибію та Арсену. Саме їх суміш з міддю і утворила міцний сплав – бронзу.
У той же час Середземномор’я і Схід навчились варити якісніший сплав з вмістом олова 5-15%.
ІІІ ст. до н.е. – на Піренейському півострові добувають каситерит – олов’яну руду.
│Регіони багаті на олово – Південна і Центральна Європа.
Регіони багаті на мідь – Балкани, Карпати, Альпи.
Властивості бронзи
- антифрикційність;
- корозійна стійкість;
- гарні ливарні властивості;
- здатність до обробки різанням;
- високі механічні властивості.
│В Україні вперше сплави міді почали виготовляти ще трипільські племена у V ст. до. н.е..
Поклади сировини знайдені в районі Південного Бугу, Дністра, Дніпра та на Волині.
Види бронзи
- арсенові
Забарвлення такої бронзи від червоно-золотавого до білого.
Домішки арсену (0,5%) додають ковкості і щільності, твердості, зменшує температуру плавлення суміші. Якщо вміст арсену більше 8% - сплав стає крихким.
Найдавніші згадка про арсенову бронзу датовані
V ст. до н.е. (Іран),
IV ст. до н.е. (Закавказзя)
ІІІ ст. до н.е. (Німеччина, Португалія, Іспанія)
- олов’яні
Саме з ІІІ тис. до н.е., коли почали виготовляти олов’яні бронзи офіційно почався бронзовий вік.
Спочатку до міді додавали одночасно і олово і арсен, лише у Тайланді того часу виготовляли бронзу з додаванням олова.
Олово додають в руду в вигляді його двооксиду – каситериту SnO2.
Регіони поширення каситериту у світі – Малайзія, Британія, Саксонія, Нігерія, Китай та Богемія.
Домішки олова додають ливарні властивості сплаву, збільшують його пластичність, з’являється можливість холодного кування ( якщо вміст олова більше 5% збільшується крихкість).
- інші брози
За відсутності олова чи арсену ( через їх дорожнечу) в давнину для виготовлення бронзи додавали інші легуючі сполуки – нікель, свинець, цинк та сурьму.
Сурьмяні бронзи були крихкими, але досить широко виготовлялись на Закавказзі.
Бронза із значним вмістом міді виплавлялась у Індії.
│У бронзі найпоширенішими легуючими елементами є олово або арсен
Особливості маркування
Бронзові сплави позначають особливо
Бронза – Бр.
Легуючі елементи позначаються першими буквами їх назви
Al (алюміній) — A
Be (берилій) - Б,
Fe (залізо) - Ж,
Si (кремній) - К,
Mg (магній) - Мг,
Mr (марганець) - Мц,
Ni (нікель) - Н,
Sn (олово) - О,
Pb (свинець) – С,
P (фосфор) - Ф,
Zn (цинк) – Ц
Позначення складу - БрО6,5Ф0,4 (після символу елемента вказано його % вміст)
Застосування бронзи
Залежно від вмісту легуючого елемента
- БрО4Ц3 – струмопровідні пружини, хімічна апаратура;
- БрК3Мц1 – пружини, зварні конструкції, деталі для суднобудування.
Коментарі
Дописати коментар